17:43
В «диалоге о будущем» участвуют псковские депутаты на форуме в Белоруссии
17:41
Новый глава Дновского округа Владимир Цветков: Вместе мы сможем многое
17:14
Проактивный формат оказания поддержки ветеранам СВО обсудили на площадке Совета законодателей
12:23
Новый глава Дновского округа официально вступил в должность
08:42
Михаил Ведерников улучшил позиции в медиарейтинге губернаторов
15:38
Псковские депутаты поддержали идею повысить штрафы за навязывание платных услуг
12:11
Юрий Бурлин: Контрольные выезды – инструмент обратной связи между властью и горожанами
Обсуждение 3
- Популярное
Жители Псковской области вёдрами несут из леса грибы и ягоды
Пятизвёздочный гостиничный комплекс открылся в центре Пскова
Начало новой жизни в Пскове: у сбежавшей из Ирландии семьи родилась дочь
Публикуем расписание и маршруты нового пассажирского судна «Иния» в Пскове
Публикуем видео и фотографии последствий шторма в Великолукском районе
Слід наших мрій
Що ми взяли сюди з собою
А що лишили назавжди
Що нам вдалося зберегти
Тепло дощів
Чим ми прикрасили дорогу
І скільки кроків у пітьмі
Тепер над нами нове небо
І тільки крок
До зовсім нової любові
Шалений крок
І скільки ще садів зів’яне
Хай йдуть дощі
Насіння світлом проростає
В святій землі
Темний сон наближає до грані
Рвуться стягнуті джгутами вени
Королева киває у такт
Я дивлюсь в її стомлені очі
Коридорами снів несе сніг
Нас приб’ють до дверей і зачинять
У замерзлих покоях царів
Королева киває у такт барабанів
Дике плем’я таврує тіла
На перетинах рік в ритуалах шаманів
Грані танцю й початки кінця
Зимним небом несуться заграви
Виють пси на зачинений рай
Непокірні кочують степами
Бубон б’є і дзвіночки дзвенять
Я розчиняюсь у часі
Крізь пальці тече пісок
Змій розкриває крила
Зникає назавжди в промінні
Тепер він проміння сонця
Тепер він вода океану
Тепер він моторошний ліс
Зміїна нагайка шамана
Бий його - він танцює
Кусай його - він цілує
Розріж його випадково
Знайдеш всередині плід
Поцілунок королеви рептилій
Нагайкою огортає тіло...
Поцілунок королеви рептилій
Нагайкою огортає тіло...
За тим що було
Те сонце зійде ще не раз
Полите дощем проростає зерно
Усмішкою світу до нас
Світліше сріблястих застиглих ланів
Багатше словами прочитаних книг
Де музика неба торкається струн
Там котиться вгору уламками сміх
Не бійся стояти у центрі грози
Гроза не готова гриміти завжди